Віадук – це своєрідний міст, який, однак, не з’єднує два береги річки, протоки чи озера, а є своєрідним мостом для перетину ущелини чи каньйону. Віадук дозволяє подолати природну перешкоду, пов’язану з місцевістю, або прокласти дорогу чи залізничну колію над забудованою територією. Другий тип мостової конструкції ще називають естакадою. Історія віадуків сягає римських часів. Їхня назва утворена від поєднання латинських слів, що означають «дорога» (через) і «вести» (duco).
