Грома́дське мі́сце —частини будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
В Українському законодавстві поняття визначене у статті 1 закону «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення».
Також міністерство охорони здоров'я України надає більш конкретні приклади цього визначення:
ліфти і таксофони;
приміщення та території закладів охорони здоров’я;
приміщення та території навчальних закладів;
дитячі майданчики; приміщення та території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;
під’їзди житлових будинків;
підземні переходи;
транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів;
приміщення закладів ресторанного господарства;
приміщення об’єктів культурного призначення;
приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;
стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів тощо.Опосередковано громадські місця також визначаються у статті 178 Кодексу:
вулиці,
закриті спортивні споруді,
сквери, парки,
всі види громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та інші заборонені законом місця.Перелік громадських місць може бути розширений органами місцевої влади.
Так, у місті Києві перелік громадських місць визначено розпорядженням Керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації виконавчого органу Київської міської ради від 04.04.2020 № 12 «Про внесення змін до розпорядження Керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації від 25.03.2020 № 2». о громадських місць згідно розпорядження відносяться також зупинки громадського транспорту та 50-метрова зона навколо них; церкви та 50-метрова зона навколо них; заклади торгівлі закритого і відкритого типів, зокрема торгові ряди та ринки; кінотеатри та прилегла до них територія тощо.
