За п'ятитисячолітню історію китайської цивілізації збереглося чимало архітектурних споруд, багато з яких по праву вважаються шедеврами світового масштабу. Їх оригінальність відображує безперервність традиційної культури з одного боку та локальне різноманіття з іншого. Починаючи з династії Хань (209 до н.е.) китайська архітектура, разом з іншими культурними явищами, почала розповсюдження у Східній та Південній Азії. У свою чергу, із проникненням буддизму у 1 ст. н.е., місцеві традиції зазнали певного зовнішнього впливу, який підсилився із початком колоніальної епохи.
