Ко́мікс або мальо́пис (від англ. comic — комедійний, комічний, смішний; рідше вживається термін англ. sequential art — дослівно «послідовне мистецтво», яке використовує прийом «далі буде») — послідовність малюнків, зазвичай з короткими текстами, які створюють певну зв'язну розповідь. Тексти, зазвичай, мають специфічну форму «мовної бульки» («мовної хмарки», «мовного димка», виноски; англ. speech balloon), яка передає мову чи думку персонажа, заголовків і титрів. Початково комікси використовували карикатури для ілюстрації і розважали цікавими і простими історіями, розвинулись в окремий вид мистецтва з багатьма піджанрами.
В залежності від уточнення терміну, походження коміксів в Європі можна віднести до 15 століття. Однак, сучасна форма коміксу (з панелями, кадрами (панель в коміксі — окремий малюнок чи малюнок з текстами), використанням тексту всередині картинки в «мовній бульці»), як і сам термін «комікс», датується кінцем 19 століття.
В 1833 році швейцарський письменник і педагог Родольф Топфер (Rodolphe Töpffer) видає першу книгу коміксів «Histoire de M. Jabot» (створену у 1831році), яку він позиціонує як повноцінні медіа. Він пропонує свої історії в картинках як альбоми (в італійському форматі) — які часто поширюється сам, до декількох сотень копій. Цей приклад спонукає інших наслідувати цей приклад.
В 1854 році виходить самостійна книжка-альбом французького художника Ґюстава Доре «Історія Святої Русі» (повна назва «Мальовнича, драматична та карикатурна історія Святої Русі на підставі текстів хронікерів і істориків Нестора, Сильвестра, Карамзина, Сегура і т. д. в 500 рисунках з коментарями» фр. Histoire pittoresque dramatique et caricaturale de la Sainte Russie, d'après les chroniqueurs et historiens Nestor Nikan Sylvestre Karamsin Ségur etc.). Цей твір вважається одним із перших провісників мистецтва коміксу (протокомікс).
