Ре́бра (лат. costae) — парні кістки осьового скелета хребетних тварин (за винятком безщелепних), що з'єднуються з хребтом. У риб ребра дають опору міосептам тулубної мускулатури; появу ребер у філогенезі позв'язують з посиленням локомоції в щелепних. В амніотів ребра грудної області з'єднуються також із грудиною, утворюючи каркас грудної клітки.
Ребра шийної і поперекової областей у вищих хребетних рудиментарні. Ребра хребта зазвичай зрощені з поперечними відростками крижових хребців і дають опору тазовим кісткам. Розрізняють верхні ребра, які закладаються в місцях перетинання горизонтальної і поперечної міосептів і ростуть відцентрово, і нижні, або плевральні, ребра, які охоплюють порожнини тіла і ростуть в ембріогенезі доцентрово. У деяких риб (багатопероподібні) є обидва типи ребер; у більшості риб — тільки верхні ребра, у кистеперих риб і наземних хребетних — нижні. У безхвостих земноводних ребер переважно немає. У ссавців ребра тільки на грудних хребцях.
