Сере́дня скаля́рна шви́дкість — одна з характеристик руху, яка визначається як відношення шляху до проміжку часу, за який тіло подолало цей шлях:
v
¯
=
s
Δ
t
{\displaystyle {\bar {v}}={\frac {s}{\Delta t}}}
,де
v
¯
{\displaystyle {\bar {v}}}
— середня скалярна швидкість, s — шлях,
Δ
t
{\displaystyle \Delta t}
— проміжок часу.
Це означення відрізняється від означення швидкості тим, що швидкість є відношенням переміщення до проміжку часу, а отже векторною величиною. Для прикладу, болід Формули 1, подолавши коло, і повернувшись на своє місце, здійснив нульове переміщення, але пройшов шлях, що дорівнює довжині кола. Тобто, можна порахувати середню швидкість його руху.
Одиниці вимірювання середньої скалярної швидкості ті ж, що й для швидкості, м/с, км/год тощо.
При граничному переході
Δ
t
→
0
{\displaystyle \Delta t\to 0}
, значення середньої скалярної швидкості прямує до модуля швидкості.
