Статуе́тка (фр. statuette — «маленька статуя», від лат. statua) — невелика скульптура, виконана з дерева, кістки, порцеляни, глини, каменю, металу і інших матеріалів, що зображає антропоморфні образи, фігури тварин, неживі і абстрактні предмети.
Статуетки з'являються ще в первісному суспільстві, наприклад, Вілендорфська Венера, виготовлена приблизно за 22-24 тисячі років до нашої ери або фігурки тотемних тварин. У стародавніх цивілізаціях статуетки часто зображували божества і служили в культових цілях. У Стародавньому Єгипті особливі статуетки ушебті використовувалися в похоронному ритуалі. На території України з'являються ще в часи Трипільської культури.
В Європі сплеск інтересу до малої скульптурі припав на епоху Ренесансу, коли мистецтво вийшло з-під влади церкви і статуетка стала розглядатися тільки як інтер'єрна прикраса, не обмежуючись релігійною тематикою. Свого піку вона досягла в XV—XVI століттях в Італії.
В Японії з доби середньовіччя до періоду Мейдзі склалися школи різьбярів прикладних фігурок — нецке і кімнатних статуеток окімоно.
