Скрипку та квіти, що супроводжують, можна розглядати як метафоричну картину двох сфер – культури та природи. Здається, що вони суперечать одна одній, однак, якщо поглянути на ці дві сфери з іншого ракурсу, то зв’язків більше, ніж можна уявити. Адже інструменти виготовляють здебільшого з природних ресурсів: скрипки здебільшого з дерева ялини чи явора, дуже цінні смички – з пернамбуку та натурального кінського волосу – найкраще з хвоста. Культура черпає з природи не тільки необхідні ресурси, але, перш за все, черпає натхнення.
