Біом — термін в екології, яким позначають велике регіональне угруповання рослинних і тваринних співтовариств, пристосованих до регіональних фізичних особливостей довколишнього середовища, клімату й ландшафту. Біом складається з угруповань у довготривало стабільному стані, а також усіх асоційованих із ними перехідних, ушкоджених та деградованих флори, фауни та ґрунтів; але зазвичай може бути ідентифікований за типом флористичного клімактеричного співтовариства.
Важливою характеристикою біому є біорізноманіття, особливо різноманітність фауни та субдомінантних форм рослин, що є функцією від абіотичних чинників. Важливим кількісним індикатором, що характеризує біом, є також продукування біомаси домінантною рослинністю. Біорізноманіття має тенденцію до збільшення зі зростанням загальної біопродуктивності, вологості й температури.
Основними типами біомів є суходільні та водні.
Біоми, окрім загальної функціональної класифікації, можуть мати й місцеві назви. Наприклад, трав'янисті біоми помірного поясу мають назву степ в Азії та Східній Європі, савана (або велд) у Південній і Східній Африці, прерія в Північній Америці, пампа в Південній Америці. У деяких випадках біом загалом (а не окремі види) є об'єктом охорони, зокрема в рамках національних програм збереження біорізноманіття.
