Збро́йні си́ли (лат. Vires armatae) — військова озброєна організація держави, що включає регулярні і нерегулярні військові формування держави. Як часто вживаний синонім використовується поняття «Військо» або «Армія». У більшості країн є збройні сили, які утримуються за рахунок податків. Збройні сили використовуються для захисту суверенітету своєї держави у разі нападу та рідше — для зміцнення політики силою поза державою на території іншої держави. Поповнюється або за рахунок призову громадян призовного віку (військовозобов'язаний), або за рахунок контрактників (оплачуваних професіоналів). Найманці (солдати регулярної армії, що воюють за гроші) та бійці приватних військових компаній (організації найманців) входять до складу збройних сил, але не є комбатантами. Збройні сили обов'язково містять елементи ієрархії. Більшість рішень приймаються одноосібно. Функції кожного солдата армії визначає керівництво підрозділу, підпорядковане вищому командуванню. На кожну посаду особа призначається, а не вибирається шляхом голосування. Головним командним органом збройних сил є Генеральний штаб, а забезпечення військ здійснює Міністерство оборони. Начальник генерального штабу є головнокомандувачем збройних сил і підпорядкований голові держави (президенту, монарху чи іншому).
Склад Збройних сил не постійний, він залежить від характеру війни і способів її ведення, оперативного призначення і виду Збройних сил, особливостей театру воєнних дій тощо.
