Трику́тник в евклідовій геометрії — геометрична фігура, яка складається з трьох точок, що не лежать на одній прямій, і трьох відрізків, які їх сполучають. Трикутник з вершинами
A
{\displaystyle A}
,
B
{\displaystyle B}
, і
C
{\displaystyle C}
позначається
△
A
B
C
{\displaystyle \triangle ABC}
. Трикутник є многокутником і
2
{\displaystyle 2}
-симплексом. В евклідовій геометрії трикутник однозначно задає площину. Всі трикутники двовимірні.
Основні відомості про трикутники подано Евклідом у праці «Елементи» близько 300 до н. е.
