Францисканці - онлайн головоломки

Онлайн пазл Францисканці

Францисканці

Франциска́нці — члени О́рдену браті́в ме́нших (лат. Ordo Fratrum Minorum, OFM), католицького жебракуючого чернечого ордену. Разом з Орденом домініканців сформували новий тип чернечих спільнот, що складалися з мандрівних ченців. Орден францисканців — один з найчисельніших у Церкві. Заснований 1209 року італійським святим Франциском Ассізьким. Схвалений папою Іннокентієм III, затверджений папою Гонорієм III (1223). Проповідує християнство шляхом наслідування Ісуса Христа та апостолів; постулює любов до ближнього, бідність, безкорисність, цноту, благодійність. Керується Загальними зборами ордену на основі Орденського статуту (Правила). Очолюється генералом. Одразу ж після заснування утвердився у більшості країн Європи, насамперед Італії, Іспанії, Франції, Німеччині. В Україні відомий з ХІІІ століття, брав участь переговорах короля Данила зі Святим Престолом. Мав право викладати в університетах (1256), займатися пастирськими обов'язками, утримувати освітні заклади (1565). Пережив декілька розколів, що дали початок різним відгалуженням: обсерванти (на теренах Речі Посполітої мали назву бернардини), конвентуали, капуцини, амадеїти, кларетини, реформати, реколекти, алькантаристи та інші. 1897 року обсерванти, реформати, алькантаристи і реколекти були об'єднані папою Левом ХІІІ в один Орден Менших братів. Паралельно діє жіноче відгалуження ордену — сестри клариски, а також спільнота світських братів і сестер — терціаріїв. Францисканці дали Церкві близько 500 святих (Клара Ассізька, Антоній Падуанський, Єлизавета Угорська); вони приділяли велику увагу розвитку теології, філософії, науки (Роджер Бекон, Раймунд Луллій, Вільям Оккам), були творцями багатьох європейських університетів (Париж, Тулуза, Оксфорд, Кембридж, Падуя, Болонья, Флоренція, Рим, Мілан, Саламанка, Кельн). Орден відіграв значну роль у християнізації та окультурення Латинської Америки та азійських країн. Також — міно́рити, брати менші.