У багатьох культурах яблуня вважалася священним деревом. Це було особливо важливо для кельтів, які населяли території сучасної Ірландії та Великобританії. Дерево користувалося великою пошаною серед них, і будь-яка людина, яка зрубала яблуню, могла бути засуджена до смерті. Вважалося, що кельтський рай – місце, де знаходили вічний спочинок душі праведних правителів і хоробрих воїнів, – був повний яблунь. За давніми кельтськими віруваннями, у центральних точках раю росла велика яблуня, яка була вкрита листям, квітами та плодами. Авалон – назва міфічного раю – швидше за все, походить від староірландського слова «aball», що означало «яблуко».
