Панкейк (англ. pancake, також англ. hot-cake, англ. griddlecake або англ. flapjack) — це млинець або плаский пиріг, часто тонкий і круглий, приготований з крохмального рідкого тіста, що може містити яйця, молоко і масло, і готується на гарячій поверхні, такій як сковорода або гридль (поверхня для смаження), часто обсмажуються на олії або вершковому маслі. Це різновид виробу з тіста. Археологічні дані свідчать про те, що млинці, ймовірно, їли в доісторичних суспільствах.Форма та структура панкейків різняться у всьому світі. У Сполученому Королівстві млинці тонкі (зазвичай без розпушувача) і нагадують креп . У Північній Америці використовують розпушувач (як правило, пекарний порошок), що створює товстий пухнастий панкейк. Креп — це тонкий бретонський млинець французького походження, який готується з однієї або обох сторін на спеціальній сковороді або млинниці, щоб отримати мереживо дрібних бульбашок. Відома варіація, що походить із південно-східної Європи, — це палачінке (аналог налисників), тонкий вологий млинець, обсмажений з обох боків і наповнений джемом, вершковим сиром, шоколадом або меленими волоськими горіхами, але також можна використовувати багато інших начинок — солодких чи солоних.
Коли картопля використовується як основна частина тіста, в результаті виходять деруни . У деяких країнах продаються фабрично приготовані суміші для млинців. Коли маслянка використовується замість молока або на додаток до нього, панкейк набуває трохи кислуватий смак і стає відомим як панкейк на маслянці, що поширений у Шотландії та США. Гречане борошно можна використовувати в тісті для млинців, створюючи різновид гречаних млинців.
Панкейки можна подавати в будь-який час дня або року з різноманітними топінгами або начинками, але в різних регіонах з'явились усталені асоціації з певним часом дня і певними топінгами. У Північній Америці панкейки зазвичай вважаються стравою для сніданку і виконують таку ж функцію, що й вафлі.
У Британії та країнах Співдружності вони асоціюються з Масляним вівторком, широко відомим як «Панкейк день», коли історично склалося, що швидкопсувні інгредієнти повинні були бути використані перед періодом посту.
